У світі мистецтва є багато картин, які здобули таку популярність, що стали культовими як у світі мистецтва, так і в масовій культурі. Одна з тих картин Крик, найбільш символічний твір норвежця Едварда Мунка. Створена, коли художнику було за 30 років, ця картина стала символом європейський експресіонізм і людський відчай. Насправді існує чотири версії Крик, один з яких знаходиться в Національна галерея Норвегії, два в Музей Мунка, а останній у приватній колекції.
Ця робота викликала інтерес не лише своєю технікою та символікою, але й дивовижною ціною, яку вона досягла на публічних аукціонах. Одна з його версій була продана 119.9 млн. на аукціоні, проведеному Sotheby’s в Нью-Йорку в 2012 році, ставши однією з найдорожчих робіт, коли-небудь проданих. Але що насправді представляє ця картина і яка її історія?
Символізм «El Grito»: екзистенційна туга
Крик трактується як потужний символ екзистенціальна туга і відчай сучасної людини. Центральна фігура з андрогінними характеристиками ніби видає (чи чує) крик, звук, який ніби пронизує весь навколишній простір. Багато фахівців сперечалися, чи фігура виражає крик страху, чи вона реагує на крик, що доноситься з оточення. Фактично, сам Мунк писав у своєму щоденнику в 1891 році:
«Я йшов вулицею з двома друзями, коли сонце зайшло. Раптом небо стало криваво-червоним, і я відчув здригнення смутку. Нестерпний біль у грудях... Друзі йшли, а я так і залишився, тремтячи від страху. І я почув нескінченний крик по природі.
Цей уривок із його щоденника відображає натхнення, яке спонукало Мунка записати цей твір, особистий досвід глибокої туги, пов’язаної із заходом сонця на пагорбі Екеберг на фоні Осло.
Фоновий ландшафт і колірна символіка
Пейзаж, який виникає на тлі Крик представляє місто Осло, вид з пагорба Екеберг. Це місце особливо важливе не лише тому, що тут відбувався досвід Мунка, а й тому, що художнику вдається перетворити спокійний пейзаж на простір страждань за допомогою кольору. Теплі тони, такі як червоний і помаранчевий, домінують на небі та воді, тоді як холодні тони, сірий і блакитний, визначають фіорд і нижні частини картини.
Використання додаткові кольори а звивисті форми на задньому плані підсилюють динамізм і емоційну вібрацію твору. Дослідження картини свідчать про те, що Мунк відобразив у цьому творі розмірність звуку, створюючи візуальний ефект, який, здається, знаходиться в постійному русі. Цей зоровий ритм є однією з найважливіших характеристик твору.
Стилістичний і технічний аналіз
Щодо техніки, Крик був розписаний у різних версіях за допомогою темпера на картоні o картини маслом, що надає йому унікальної текстури та певної візуальної жорстокості, яка підсилює повідомлення відчаю. Хвилясті лінії, які домінують у композиції, контрастують із прямими лініями мосту та фігурами на задньому плані, створюючи візуальну напругу, яка передає хаос і спокій одночасно.
Спотворення фігур і елементів пейзажу також є однією з відмінних рис цього твору. Головний герой зображений навмисно ненатуралістично, що дозволяє спроектувати його почуття відчаю на природу. Небо, фіорд і міст, здається, вібрують разом із фігурою, підсилюючи ідею, що страждання відбивається в усьому оточенні.
Історія картини
Протягом багатьох років Крик Це стало предметом суперечок і курйозних подій. У 1994 році версія з Національної галереї в Осло була вкрадена серед білого дня бандою злодіїв, які залишили саркастичний запис: «Дякуємо за відсутність безпеки». Через три місяці робота була відновлена завдяки міжнародній співпраці.
В іншому випадку, у серпні 2004 року, версія, представлена в Музей Мунка був пограбований під дулом зброї. Вважалося, що картина могла бути знищена, але її вдалося відновити через два роки, хоча й зазнала непоправної шкоди через вогкість. Ці пограбування додали в історію таємниці та трагедії Крик, що робить його ще більш легендарним.
Інтерпретації та культурна спадщина
Вплив Крик вийшла за межі світу мистецтва. З моменту створення твір був прийнятий як a культурна ікона що символізує людські страждання. Від обкладинки журналу Time до нескінченних пародій у популярній культурі (включно з посиланнями на телевізійні шоу та фільми), постать Мунка заслужила місце в колективній уяві.
Багато хто це вважає Крик можна порівняти з Мона Ліза Леонардо да Вінчі з точки зору його впливу та культурного резонансу. Простий факт, що фігура стала впізнаваним символом у всьому світі, навіть поза художнім контекстом, говорить про її потужну здатність емоційно зв’язуватися з глядачем.
Роботи Мунка не лише відображають його особисті страждання, а й запрошують нас замислитися над уразливістю та ізольованістю людей у сучасності.